Автобіографія
– це опис свого життя (необідна при влаштуванні на роботу, аби
скласти уявлення про працівника). Складається в довільній формі.
Академія
– вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, що здійснює
освітню, наукову діяльність у певній галузі науки, виробництва,
освіти, культури і мистецтва, є провідним науково-методичним центром
у сфері своєї діяльності.
Асистент-стажист
– особа, яка має повну вищу освіту та навчається в асистентурі-стажуванні
навчальних закладів мистецького профілю.
Аспірантура
– система підготовки професорсько-викладацьких і наукових
кадрів при вищих навчальних закладах або науково-дослідних інститутах.
Атестація
– характеристика знань і ділових якостей випускника, службовця.
Бакалавр
- У
більшості країн – перший учений ступінь, що здобувається студентом
після освоєння програм базової вищої освіти;
- В
Україні – освітньо-кваліфікаційний рівень, отримується по закінченню
чотирирічного курсу навчання у ВНЗ.
Банк
вакансій – перелік заявок роботодавців на підбір фахівців
у службі зайнятості.
Безробітний
– працездатний громадянин, що не має роботи і заробітку.
Біржа
праці – установа, яка збирає і надає інформацію про наявність
вакансій, сприяє підготовці кадрів, створенню робочих місць, забезпеченню
ефективної занятості працездатного населення.
Вакансія
– вільне місце, вільна посада у штаті установи.
Державна
служба зайнятості – система державних установ, що роблять
посередницькі послуги роботодавцям і працівниками з метою регулювання
ринку праці.
Екстерн
– особа, яка вступила до вищого навчального закладу,
навчається за скороченим терміном, але у повному обсязі навчальної
програми.
Екстернатна
форма навчання – особлива форма навчання, що передбачає
самостійне вивчення навчальних дисциплін, складання заліків, екзаменів
передбачених навчальним планом, за скороченим терміном.
Зайнятість
– стан і положення людини, що займається трудовою діяльністю,
що має прибуток і не порушує існуючого законодавства. Зайнятими
вважаються люди:
- працюючі
за наймом та мають оплачувану роботу;
- самостійно
забезпечують себе роботою, у тому числі підприємці й особи,
що займаються індивідуальною трудовою діяльністю;
- відбуваючи
службу в Збройних силах, органах державної безпеки і внутрішніх
справ;
- особи,
що навчаються у навчальних закладах.
Інститут
– вищий навчальний заклад ІІІ або IV рівня акредитації або структурний
підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність,
пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації у певній галузі
науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову,
науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний
рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
Інтерн
– особа, яка має освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста
медичного або фармацевтичного спрямування, навчається з метою
отримання кваліфікації лікаря або провізора.
Коледж
– вищий навчальний заклад ІІ рівня акредитації або структурний
підрозділ ВНЗ ІІІ або IV рівня акредитації. Який провадить освітню
діяльність за кількома спорідненими спеціальностями;
Консерваторія
(музична академія) – вищий музичний навчальний заклад;
Курсант
– особа, яка в визначеному порядку зарахована до військового
вищого навчального закладу навчається з метою здобуття певних
освітнього освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Магістр
- У
деяких країнах – перший науковий ступінь, що присуджується після
спеціального іспиту та захисту дисертаційної чи магістерської
роботи;
Учений ступінь, середній між бакалавром (в Україні – спеціалістом)
та кандидатом (або доктором) наук; Присуджується після додаткового
курсу навчання та спеціального іспиту.
Молодший
спеціаліст – особа, яка займає найнижчий освітньо-кваліфікаційний
рівень, випускник ПТУ.
Навчальні
заклади III - IV рівня акредитації – це академії, університети,
інститути.
Навчальні
заклади І - II рівня акредитації – це коледжі, технікуми,
училища.
О.К.Р.
– освітньо-кваліфікаційний рівень. Присвоюється випускникам, що
закінчили навчальний заклад і здобули певний рівень. В Україні
встановлені такі освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні:
- неповна
вища освіта – освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст;
- базова
вища освіта – освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр;
- вища
освіта – освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст;
- повна
(закінчена) вища освіта – освітньо-кваліфікаційний рівень магістр.
Посада
– службовий стан, що пов’язаний з виконанням певних обов’язків
у якій-небудь установі, на підприємстві і т.ін.
Професія
– рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок
та є джерелом існування.
Профорієнтація
–система підготовки молоді до вільного і самостійного вибору професії,
покликана враховувати, як індивідуальні особливості кожної особи,
так і необхідність повноцінного розподілу трудових ресурсів в
інтересах країни, окремої галузі, економічного регіону, міста
.
Резюме
– відомості про свою освіту, професійний досвід, наукові інтереси
і т. ін., що повідомляє претендент на яку-небудь роботу або особа,
яка бажає вступити до вищого навчального закладу.
Спеціалізація
– у навчальних закладах уточнення до спеціальності означає напрям
навчання у межах однієї спеціальності. Наприклад: вчитель історії
(спеціальність) та правознавства(спеціалізація).
Спеціаліст
-
освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації
бакалавра здобув спеціальні уміння , знання та навички, має
певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних
завдань, передбачених для відповідних посад у певній галузі
господарства;
-
особа, що досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі
знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Спеціальність
-
(от лат. species – рід, вид) – вид занять у рамках однієї професії
(наприклад спеціальність лікаря – хірург, терапевт тощо.);
-
у навчальних закладах напрям навчання студентів для отримання
тієї чи іншої фахової підготовки(професії).
Студент
(слухач) – особа, яка в визначеному порядку зарахована
до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною),
вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття
певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Технікум
(училище) – вищий навчальний заклад І рівня акредитації
або структурний підрозділ вищого навчального закладу ІІІ або IV
р.а., який провадить освітню діяльність, за кількома спорідненими
спеціальностями.
Університет
– багатопрофільний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації,
який здійснює освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої
освіти широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних,
економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв.
Бувають класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні,
педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо)
університети.
