РАДІОЗАХИСНЕ ХАРЧУВАННЯ

Надходження штучних радіоактивних речовин у навколишні середовище супроводжується включенням певної кількості її у процес міграції, накопиченням у харчових продуктах, а згодом - безпосередньо в організмі людини. Особливо актуальною і гострою ця проблема стала після аварії на ЧАЕС.

У тій соціально-екологічній обстановці, що склалася, на здоров’я людини впливає не тільки структура харчового раціону, а й вміст у них контамінантів – чужорідних речовин.

Недостатнє вживання основних харчових речовин (білки вітамінів, поліненасичених жирних кислот, мінеральних речовин) сприяє виникненню так званих хвороб дефіциту, зниженню опірності організму. В умовах підвищеного радіаційного впливу величезне значення має оптимальне забезпечення людини повноцінними білками – джерелами незамінних амінокислот. Останні регулюють протиінтоксикаційну функцію печінки, беруть участь у кровотворенні, підвищують імунітет, сприяють повноцінному засвоєнню вітамінів та інших речовин.

Білки є носіями сульфгідрильних груп – ефективних інактиваторів (конкурентів), які легше окиснюються активними радикалами, ніж біологічними молекулами. Джерелами повноцінною білка є яловичина, свинина, м’ясо кролика, птахів, яйця, риба, молоко і молочні продукти. Важливе значення мають рослинні білки, велику кількість яких містять квасоля, горох, соя, зелений горошок, гречана і вівсяна крупи, хлібопродукти з борошна грубої помелу. Питома вага білків рослинною походження повинна становити 60 % для дітей і підлітків і 50 % – для дорослого населення від загальної їхньої кількості в раціоні. Питома вага жирів має становити в дітей і людей похилого віку – не більше 30 %, у дорослих – 33 % від загальної енергетичної цінності раціону.

Поліненасичені жирні кислоти в комплексі з іншими (ліпо-тропними) речовинами (сірковмісні амінокислоти, вітаміни, фосфоліпіди) істотно впливають на основний обмін. Недостатній вміст їх при підвищеному променевому навантаженні знижує антиоксидантну функцію печінки і сприяє накопиченню метаболітів у тканинах організму.

Важливе значення має забезпечення організму вуглеводами, насамперед харчовими волокнами і пектиновими речовинами. Наявність у пектинових речовинах своєрідних карбоксильних груп гіалуронової кислоти обумовлює їхню здатність зв’язувати в травному каналі іони металів.

Незамінними для організму харчовими речовинами є вітаміни, їх необхідно приймати у вигляді полівітамінних препаратів типу „Ундевіт”, „Ревіт”, „Пентавіт” та ін. Вітамін Р один із перших використовувався як радіопротектор. Його біологічна дія в умовах іонізуючої радіації – захист стінки судин, насамперед капілярів.

Достатній вміст у раціоні солей Mg, К і Са сприяє зниженню накопичення в організмі радіоактивних Cs і Sr. Важливе значення має збагачення організму оптимальною кількістю Se, що володіє антиоксидантними властивостями, а також легкозасвоюваним залізом, яке бере участь у процесі кровотворення. Названі елементи містяться в харчових продуктах як тваринного, так і рослинного походження.

У добовому раціоні дорослої людини має бути не менше 400 г овочів, 500 г картоплі, 300-400 г фруктів і ягід, 500 г молока і молочнокислих продуктів, 50-70 г сиру, 200-350 г м’яса і риби, 30 г рослинної олії, 60 г круп і бобових, 25-30 г вершкового масла, 1 яйце, 70 г цукру, 300-400 г хліба.

Діти повинні одержувати в середньому на добу 300-400 г овочів, 150-500 г фруктів і ягід, у тому числі соки з м’якоттю (110-150 г), 100-200 г м’яса і м’ясопродуктів, 40-50 г риби і рибопродуктів, 10-25 г рослинної олії, 30-60 г круп, 1-0,5 яєць і 90-350 г хліба. Періодично дітям рекомендують давати сало шпик (15-25 г), у якому міститься біологічно активна арахідонова кислота. Половину хліба, який вживають діти, складає житній.

Вміст радіоактивних речовин істотно зменшується при різних способах кулінарної обробки продуктів:

Вплив способу кулінарної і технологічної обробки харчової сировини на вміст радіонуклідів
Продукт	Вид переробки	Зниження радіоактивності продукту, %
		118Cs	90Sr
Картопля в шкірці	Відварювання в прісній воді	30	30
Картопля Очищена	Очищення від шкірки	0-40	30-40
	Відварювання в прісній воді	30-45	21
	Відварювання в підсоленій воді	50	30
Яловичина	Відварювання	70	50
Риба	Відварювання	60	50
Молоко	Приготування сиру	79	73
	Приготування топленого масла	100	100
Гриби	Промивання в прісній проточній воді	18	32
	Дворазове відварювання по 10 хв зі зливанням відвару після кожного етапу	97	82

Для харчування рекомендують використовувати вторити бульйони: м'ясо і кістки заливають холодною водою, варя 11 10 хв, цей бульйон зливають, потім м'ясо і кістки знову зали вають холодною водою і варять до готовності. Аналогічно обробляють рибу.

За матер.:

Основи радіаційної медицини: Навч. посіб./О.П.Овчаренко, А.П.Лазар, Р.П. Матюшко.–Одеса: Одес.держ.мед. ун-т, 2002.–С.174-176.– (Б-ка студента-медика).

Додаткова інформація:

Норми вмісту радіонуклідів в продуктах харчування за стандартами України (рос. мов.)

Розробка рекомендацій із захисту від радіації (харчування та очищення організму), рос. мов.