Хронологія аварій на атомних електростанціях в XX ст.

Розгялаючи минуле століття, починаючи з початку 50-х років ХХ ст., людство намагається знайти відповідь: чи не випадкові були Пенсільванія й Чорнобиль, чи траплялися за минулі роки аварії на АЕС у світі, які могли б слугувати уроком і застерегти людей від легковажного підходу до атомної проблемі сучасності?

Поглянемо на історію розвитку атомної енергетики й переконаємося, що аварії на ядерних реакторах почалися фактично відразу ж після їхньої появи.

1944 р.	У США в секретній лабораторії Oak Ridge National Laboratory під час експерименту відбувся вибух ядерних матеріалів. Два чоловіки загинули, троє отримали важкі поранення.
1945 р.	Учений, що працював у секретній лабораторії в Лос-Аламосе (США), під час експерименту випадково створив критичну масу плутонію. Учений встиг запобігти вибуху, але помер від променевої хвороби. Рік по тому там же відбувся аналогічний інцидент: цього разу некеровану ядерну реакцію випадково запустив канадський учений. Вибух удалося запобігти, однак учений незабаром помер. Подібна НС відбулося й в 1958 році.
1951 р.	Детройт, США. Аварія дослідницького реактора. Перегрів матеріалу, що розщеплюється, у результаті перевищення допустимої температури. Забруднення повітря радіоактивними газами.
1952 р.	Аварія на АЕС Chalk River (Канада). На станції був зафіксований викид в атмосферу радіоактивних газів, викликаний діями технічного персоналу. Через тріщини в корпусі реактора радіоактивні води почали виливатися на землю. Ліквідатори аварії зуміли зупинити отрутний потік поблизу ріки. Постраждалий реактор був укладений у саркофаг.
1953 р.	У результаті невміло проведеного експерименту, група студентів Політехнічного інституту (розташований неподалік від Нью-Йорка, США) одержали великі дози опромінення.
1955 р.	Самозруйнувався експериментальний реактор EBR-I (США, штат Айдахо), у якому вперше у світі проводилися експерименти із плутонієм. Жертв і серйозних руйнувань не було. Реактор згодом був відновлений.
1957 р.	Пожежа на АЕС Windscale Pile (Великобританія, неподалік від Ліверпуля). У результаті пожежі, причини якого досі невідомі, радіоактивні частки забруднили територію площею близько 600 квадратних кілометрів. Евакуація населення не проводилась. Заміри показали, що місцеві корови „схопили” невелику дозу радіації, тому протягом приблизно місяця надоєне молоко виливали в місцеву річку. АЕС була закрита. Знезаражування проводилося з 1990 по 1999 рік. Станція була перейменована, з метою уникнення небажаних асоціацій. Два співробітники компанії, що працювала з радіоактивними матеріалами (США, місто Х’юстон), відкрили контейнер, що містив ізотопи літію, і виявили, що упакувака пошкоджена й речовина потрапила в повітря. Один зі співробітників був у звичайному вуличному одязі й покинув місце події. Про цей інцидент інші співробітники компанії не знали протягом п’яти тижнів. Американське суспільство одержало інформацію про цю подію лише в 1961 році після публікації статті в журналі Look. Процедуру знезаражування довелося проводити в чотирьох будинках, у яких побував співробітник, що біг. Сам він важко занедужав. У тому ж році відбувся інцидент зі співробітниками іншої американської кампанії, що використали ізотопи радію для калібрування точних приладів. Контейнер з радієм розбився, і знезаражування місцевості проводилося протягом 5-ти місяців. Пожежа на секретному ядерному заводі Rocky Flats (США). Ізотопи плутонію через систему вентиляції потрапили в атмосферу. Дані про рівень зараження дотепер невідомі.
1958 р.	Нова аварія на АЕС Chalk River (Канада). Пожежа викликала зараження приміщень станції. Потерпілих немає.
1959 р.	Викид радіації на АЕС San Fernando Valley у Каліфорнії (США). Велика аварія (вибух) у дослідницькому центрі Oak Ridge National Laboratory у штаті Теннесі (США). Ізотопи плутонію викликали радіаційне зараження в декількох будинках і на прилеглих вулицях. Процедури очищення території йшли кілька тижнів. Даних про потерпілих немає.
24 червня 1959 р.	Розплав частини паливних елементів у результаті виходу з ладу системи охолодження на експериментальному енергетичному реакторі в Санта-Сюзане, штат Каліфорнія.
3 січня 1961 р.	Вибух пари на експериментальному реакторі поблизу Айдахо-Фолс, штат Айдахо. Загинули троє. Зараженню піддалася територія в 12 кв. км. Радіоактивні води потрапили в місцеві ріки. Реактор був виведений з експлуатації.
1964 р.	Аварія на АЕС у штаті Род-Айленд (США). Загинула одна людина.
1964-1979 рр.	Протягом п’ятнадцяти років кількаразове руйнування (перевитрата) паливних зборок активної зони на першому блоці Білоярської АЕС. Ремонти активної зони супроводжувалися переопроміненням експлуатаційного персоналу.
1965 р.	Аварія в секретної Ліверморської Лабораторії (США), викид значної кількості радіоактивних матеріалів.
7 травня 1966 р.	Розгін на швидких нейтронах АЕС із киплячим ядерним реактором у місті Мелекессе, СРСР. Опромінилися дозиметрист і начальник зміни АЕС. Реактор погасили, скинувши в нього два мішки борної кислоти.
5 жовтня 1966 р.	Часткове розплавлювання активної зони в результаті виходу з ладу системи охолодження на реакторі „Енріко Фермі” неподалік від Детройта, США
1966 р.	Аварія на АЕС у штаті Мічиган (США). Викиду вдалося уникнути.
1967 р.	Радіоактивні води з Ліверморської Лабораторії (США) потрапили в систему водопостачання міста Сан-Франциско.
1969 р.	Велика аварія на підземному ядерному реакторі в Люценсе (Швейцарія). Печера, де перебував реактор, була заражена і її замурували. Дві великі аварії на заводі з виробництва ядерних боєприпасів (Nuclear Trigger Assembly Facility) у Рокі Флетс (неподалік від міста Денвер, штат Колорадо, США). У повітря потрапило до 5 кілограм плутонієвого пилу. Поблизу станції проходила жвава автомагістраль, і автомобілі рознесли радіацію на великі відстані. Через кілька місяців там же відбулася пожежа, що викликала викид великої кількості плутонію. Більша частина заводських споруджень була знесена й похована.
19 листопада 1971 р.	Майже 200 тисяч літрів забрудненої радіоактивними речовинами води з переповненого сховища відходів реактора в Монтжелло, штат Міннесота, витекло в ріку Міссісіпі.
1972 р.	Озеро Ері й озеро Онтаріо були заражені в результаті витоку радіоактивних вод із заводу по переробці ядерного палива, розташованого в штаті Нью-Йорк (США). Аварія на експериментальному ядерному реакторі на науковій антарктичній станції Мак-Мердо (США). Для ліквідації наслідків аварії довелося вивезти 11 тисяч кубометрів зараженої землі. Аварія на заводі Pauling (США), що виробляє плутоній. За результатами, завод був закритий через надмірно високі рівні радіації на його території.
7 січня 1974 р.	Вибух залізобетонного газгольдера витримки радіоактивних газів на першому блоці Ленінградської АЕС. Жертв не має.
6 лютого 1974 р.	Розрив проміжного контуру на першому блоці Ленінградської АЕС у результаті скипання води з наступними гідроударами. Загинули троє людей. Високоактивні води з пульпою фільтропорошка були скинуті в навколишнє середовище.
1974 р.	Серія витоків радіоактивних вод на підприємстві компанії Isomedix у штаті Нью-Джерсі (США). Кілька робітників важко опромінені.
Жовтень 1975 р.	На першому блоці Ленінградської АЕС часткове руйнування активної зони („локальний козел”). Реактор був зупинений і через добу продутий аварійною витратою азоту в атмосферу через вентиляційну трубу. У зовнішнє середовище було викинуто близько 1,5 мільйона кюрі високоактивних радіонуклідів.
1977 р.	Розплавлювання половини паливних зборок активної зони на другому блоці Білоярської АЕС. Ремонт із переопроміненням персоналу АЕС тривав близько року.
1977 р.	Аварія на АЕС у Ябловске Бохунице (Чехословакія). Територія станції піддалася радіоактивному зараженню. Станція була закрита.
31 грудня 1978 р.	Згорів другий блок Білоярської АЕС. Пожежа виникла від падіння плити перекриття машинного залу на маслобак турбіни. Вигорів весь контрольний кабель. Реактор залишився без контролю. При організації подачі аварійної охолодженої води в реактор переопромінилися вісім чоловік
28 березня 1979 р.	Розплавлювання активної зони через втрату охолодження реактора на АЕС „Трімайл-Айленд”, США. Викид радіоактивних газів в атмосферу й рідкі радіоактивні відходи в річку Сукуахана. Населення евакуйоване із зони нещастя.
7 серпня 1979 р.	Біля тисячі чоловік одержали дозу опромінення в шість разів вище норми в результаті викиду високозбагаченого урану із заводу з виробництва ядерного палива біля міста Ервінг, штат Теннессі.
1981 р.	Велика аварія на АЕС у штаті Теннесі (США). Новий робітник нерозважно відкрив кран, у результаті чого на землю вилилося 420 кубометрів рідких радіоактивних відходів. Вісім робітників одержали серйозні травми. Через три місяці схожий випадок відбувся на АЕС у штаті Нью-Джерсі - на землю вилилося 11 кубометрів радіоактивної води. Інцидент на АЕС „Цуруга” (Японія). Під час ремонтних робіт більше 100 робітників одержали великі дози опромінення.
25 січня 1982 р.	У результаті розриву труби парогенератора на реакторі „Джина” біля Рочестера, США, відбувся викид радіоактивної пари в атмосферу.
30 січня 1982 р.	Надзвичайний стан уведений на атомній електростанції біля міста Онтаріо, штат Нью-Йорк. У результаті аварії в системі охолодження реактора відбувся витік радіоактивних речовин в атмосферу.
Вересень 1982 р.	Руйнування центральної паливної зборки на першому блоці Чорнобильської АЕС через помилкові дії експлуатаційного персоналу. Викид радіоактивності на промзону й місто Прип’ять, а також переопромінення ремонтного персоналу під час ліквідації "малого козла".
Жовтень 1982 р.	Вибух генератора на першому блоці Вірменської АЕС. Машинний зал згорів. Більша частина оперативного персоналу в паніці залишила станцію, залишивши реактор без нагляду. Прибулим літаком з Кольської АЕС оперативна група допомогла операторам, що залишилися на місці, урятувати реактор.
1982 р.	Інцидент на заводі компанії International Nutronics у штаті Нью-Джерсі (США). Радіоактивні матеріали використовувалися для проведення хімічних реакцій, стерилізації й ін. У результаті поломки насоса радіоактивні води вилилися на землю й досягли місцевих річок, потрапивши в систему водопостачання. Компанії протягом 10-ти місяців вдавалося приховувати від влади й суспільства інформацію про цей інцидент. Згодом керівники фірми були присуджені до тюремного ув’язнення. Аварія на АЕС у штаті Нью-Джерсі (США). Витік 11 кубометрів радіоактивної води привів до отруєння 16-ти робітників.
1983 р.	Канадська АЕС допустила витік значної (точно не встановлено) кількості радіоактивних вод в озеро Гурон.
28 лютого 1985 р.	На АЕС „Самер-Плант”, США передчасно досягнута критичність. Тобто мав місце некерований ядерний розгін.
15 травня 1985 р.	На АЕС „Индиан-пойнт-2” біля Нью-Йорка, що належить компанії „Консолідейтед Едісон", відбувся витік радіоактивної води. Аварія виникла через несправність у клапані й привела до витоку декількох сотень галонів, у тому числі за межі АЕС.
27 червня 1985 р.	Аварія на першому блоці Балаковської АЕС. При проведенні пусконалагоджувальних робіт вирвало запобіжний клапан, і трьохсотградусна пара стала надходити в приміщення, де працювали люди. Загинули чотирнадцять чоловік. Аварія відбулася в результаті надзвичайного поспіху й нервозності через помилкові дії малодосвідченого оперативного персоналу.
1986 р.	Уебберг-Фолс. Вибух резервуара з радіоактивним газом на заводі збагачення урану. Одна людина загинула. Вісім поранено.
1986 р.	На заводі Kerr-McGee з переробки ядерного палива в штаті Оклахома (США) вибухнула каністра з радіоактивними матеріалами. Один робітник загинув, 100 госпіталізовані
26 квітня 1986 р.	Чорнобильська катастофа.
1987 р.	Збирачі металобрухту вломилися в занедбану клініку бразильського міста Гояни й вкрали високорадіоактивну деталь медичного устаткування. 20-граммову капсулу із цезієм-137 розбили на частини й поділили металобрухт. Злодії рознесли здобич по будинках і вихвалялися нею перед членами родин, друзями й сусідами. Результат: 14 чоловік одержали підвищену дозу опромінення (четверо з них померли), а 249 піддалися радіоактивному зараженню. У процесі дезактивації 85 житлових будинків довелося знести, 250 тисяч чоловік зажадали від влади проведення ретельного виміру радіації й детальні медичні обстеження.
1988 р.	На підприємстві компанії Radiation Sterilizers (стерилізація медичних апаратів) у штаті Джорджія (США) був зафіксований витік ізотопу цезію. Велика кількість устаткування було утилізовано. 10 чоловік одержали великі дози радіації, троє з них на своєму тілі занесли радіоактивний пил у свої будинки, які також довелося знезаражувати.
1989 р.	На заводі з виробництва ядерних матеріалів у штаті Джорджія (США) був зареєстрований витік радіоактивних вод. Отрутні води потрапили в підземні водні пласти, з яких місцеві жителі одержували воду для питва й побутових потреб. Витік був виявлений лише після того, як біологи випадково виявили, що місцеві водяні черепахи „фонять”.
1990 р.	12 тисяч літрів радіоактивних вод потрапило в ріку в результаті аварії на канадській АЕС, розташованої поблизу озера Онтаріо. Причиною аварії став збій комп’ютерної програми
1993 р.	Витік 18 тисяч літрів „важкої води” у результаті аварії на канадській АЕС Darlington.
1999 р.	Велика аварія на заводі по переробці ядерного палива „Токаімура” неподалік від Токіо (Японія). Фактично, з вини співробітників підприємства почалася некерована ядерна реакція, але її вдалося вчасно зупинити. Райони, що знаходяться поблизу заводу, піддалися сильному радіоактивному зараженню.
2000 р.	Аварія на АЕС Indian Point у штаті Нью-Йорк (США). В атмосферу була викинута невелика кількість радіоактивної пари.
10 червня 2003 р.	Була зупинена АЕС „Кофрентес” (біля м. Валенсії, Іспанія). Причина викликана відмовою електронної системи керування, втрата контролю над турбіною й генератором. Потерпілих немає.
4 липня 2003 р.	В 350-ти км на захід від м.Токіо (префектура Фукуї, Японія) на заводі з переробки радіоактивних відходів ядерного комплексу „Фуген” відбувся вибух, згодом пожежа.
25 серпня 2003 р.	Уряд Румунії прийняв рішення – тимчасово припинити експлуатацію АЕС у м. Чернаводе (200 км до сходу від м. Бухареста) через нестачу води для охолодження реактора. Причина - зниження рівня води в р. Дунай.
27 серпня 2003 р.	У м. Теджоне (Республіка Корея) у лабораторії інституту атомних досліджень відбувся вибух. Загинула одна людина.
5 вересня 2003 р.	У м. Ліллі (Франція) на АЕС відбулася пожежа. Причина - несправність електропроводки. Потерпілих немає.
29 грудня 2003 р.	У м. Борсселе (Нідерланди) була тимчасово зупинена робота АЕС. Причина - технічна несправність в одному із запобіжних клапанів.
4 квітня 2004 р.	Японія, префектура Ібаракі – автоматична зупинка атомних реакторів науково-дослідного центра в м. Оараї й об’єкта в містечку Токаймура. Причина - землетрус силою 5,6 бала по шкалі Ріхтера. Потерпілих і погрози екологічної безпеки немає.
20 травня 2004 р.	Російська Федерація, Ленінградська область, м. Сосновий Бор - аварійна зупинка реактора Ленінградської АЕС і викид радіоактивної пари. Причина - несанкціоноване натискання аварійної кнопки в операційному залі енергоблоку №4. Потерпілих нема, протягом двох годин хмара пари рухалося в напрямку до населеного пункту Капорьє.
6 червня 2004 р.	Чехія - витік понад 3 тис. літрів радіоактивної води із системи охолодження блоку №2 АЕС “Темелін”. Потерпілих немає.
8 червня 2004 р.	Японія, префектура Фукуї - автоматичне відключення реактора АЕС „Цуруга”. Причина – закриття регулюючого подачу пари до турбіни клапана. Потерпілих і загрози екологічної безпеки немає.
9 липня 2004 р.	Японія, район до північного сходу від м. Токіо - автоматична зупинка реактора АЕС “Касівадзакі-Каріва”. Причина - технічні неполадки в електросистемі. Потерпілих і загрози екологічної безпеки немає.
9 серпня 2004 рік.	Аварія на АЕС „Михама” (320 кілометрів до півночі від Токіо, Японія). На станції відбувся витік радіоактивних матеріалів. П’ять чоловік загинули, семеро отримали опіки й травми.
22 серпня 2004 р.	Україна - автоматичне відключення турбінного генератора з наступною зупинкою реактора Хмельницької АЕС. Причина - помилкові дії персоналу.
26 серпня 2004 р.	Україна - автоматичне відключення турбінного генератора з наступною зупинкою реактора Хмельницької АЕС. Причина - зменшення тиску, що подається на турбіну пари. Потерпілих і загрози екології немає.
Ніч із 14 на 15 вересня 2004 р.	Південна Корея, м. Вольсон - витік близько 3,4 т важкі води з реактора №2 місцевої АЕС. Причина помилка робітник відкривший вентиль, що регулював труби з важкою водою. Легке опромінення отримали 10 чоловік (персонал АЕС).
Ніч із 16 на 17 вересня 2004 р.	Японія - витік радіоактивної води з теплообмінника реактора №1 АЕС „Михама”.
4 листопада 2004 р.	Саратовськая область - збій у роботі трьох циркулярних насосів з наступною зупинкою енергоблоку №2 Балаковської АЕС. Потерпілих немає.
11 січня 2005 р.	На Ленінградській атомній станції (ЛАЕС) відбулося аварійне відключення третього енергоблоку.
24 лютого 2005 р.	На японської АЕС „Оннагава” у префектурі Міяги в північній частині острова Хонсю зупинений один з реакторів. Перший реактор був зупинений після того, як спрацювала сигналізація, що сповіщає про можливий витік азоту із системи.
Травень 2005 р.	Зупинена на місяць атомна електростанція в Кофрентес, що перебуває в автономній області Валенсія (Іспанія). Зупинка АЕС викликана тим, що під час чергового завантаження її ядерним паливом з’ясувалося, що у восьми з 250 труб системи охолодження реакторів є течі.
22 червня 2005 р.	Відбулася аварія на 1-м енергоблоці Ровенської АЕС. Через задимлення другого турбогенератора енергоблок був відключений від мережі. Радіаційний фон в межах норми, робота енергоблоку була відновлена в цей же день.
У ніч із 18 на 19 листопада 2005 р.	Мексика, шт. Веракрус, біля сел. Альто-Лусеро відбулася пожежа в одному з відсіків генераторного приміщення АЕС „Лагуна Верде”. Відповідно до попередньої версії, причина пожежі полягає в недотриманні правил безпеки при проведенні ремонтних робіт. Потерпілих немає. Витоку радіації не відбулося.