Вірші
Народ,
осяяний
Історичною пам’яттю, -
Нездолений. Ми
Мусимо знати і не
Забувати ціну війни і перемоги.
Наш рідний Севастополь!
Над тобою
Нависли хмари
В спалахах – вогнях,
І ти, мов витязь,
Вирушив до бою,
Перепинивши
Ворогові шлях.
В суворі дні,
В добу для краю грізну
На чорнім морі
На сторожі во фортецю
Тебе поставив
З певністю народ Радянської Вітчизни.
І.
Гончаренко
|
Стала
пам’ять людська обеліском
Плането наша:
Села і міста,
І вічне небо, і вода пречиста,
Моря величні, І земля свята –
Аби народ мій похитнувсь, не вистояв,
І випустив із рук свій меч і стяг,
І, двадцять міліонів поховавши,
Не повалив до ніг своїх рейхстаг, -
Яким воно було б, сьогодні наше?
Братів згадаймо, поцілуймо матір,
І пригорнімо воїнів – батьків
І вчімось їхні рани шанувати,
Бо нас би з вами просто не було,
Ми не топтали б ряст на цьому світі.
Сини солдатські, повоєнні діти,
Схилім перед солдатами чоло.
Г.Світлична |
З
полів України,
З грузинських садів,
З російського поля,
З казахських степів,
Росте-виростає гартована рать
Ніколи нікому її не зламать!
М.Рильський
|
Будь
славен День,
Коли над світом
Сплелись в зеніті торжества
Салютні вистраждані, квіти –
Веселка післягрозова!
Солдат сходив
Тяжкі дороги
І мир – врятоване дитя –
Він до колиски майбуття
Підніс у сяйві Перемоги.
Будь славен День –
Безсмертний рятай,
Червонозоряне чоло!
Це від твоїх священних латів
Світання миру пролягло.
Це твій гучний весняний подвиг
Пустив пагіння в наших днях
Струмить народних звершень шлях -
І чути завтрашнього подих.
Будь славен День –
Побідний День!
Г.Левицький
|
Правічні
схили, предківські причали,
Билинами оспівані холми
Мовчали скорбно, і велично ждали,
І бачили, як їм вклонились ми.
Як меч блищав в тьмі чорних крутоярів
І меч піднісся. Перший залп ударив.
Червоногрудий оболок проплив.
М.Бажан
|
Партизани
Я той, що греблі рвав.
Я не сидів у скелі,
Коли дуби валились вікові
У партизанській лісовій оселі
На пережовклій, стоптаній траві
Лежав, покритий листям пурпуровим,
І кров текла по краплі крізь бинти
А лісовик з обличчям сивобровим
Питав мене: “Чи всі порвав мости?”
П.Воронько
|
Сплять
солдати в степах
Під волошковим небом Європи,
А розквітлому щастю немає ні меж, ні кінця.
Біля Волги й Дніпра заросли чебрецями окопи,
Тільки в шрамах солдатських печаляться наші серця
Д.Луценко
|
...Місто,
вільне й неполегле,
Встає з руїн, світліє і живе,
І бідні квіти, зрощені в нужді,
В неволі й смутку змученого міста
Кладуть дівочі руки молоді,
Як дар любові на броню танкіста
М.Бажан
|
Вогонь
з повітря, з берега й води-
Снаряди, міни, бомби і торпеди,
Усе в диму, ти небо бачиш ледве,
І в небі чорних вибухів ряди.
На морі є неписаний закон!
Відкрито море тільки для хоробрих.
Та цей закон засвоїли ми добре,
Як вперше йшов в атаку батальйон
Л.Дмитерко
|
-Вогонь!
Вогонь!
-Вогонь!
-За мною! -
Слова, гостріші за багнет.
Вони вкривали сивиною,
Вели на танк і кулемет.
Вони із диму із металу,
Із реву, стрекоту машин,
Вони озвуться з п’єдесталу
До матерів і до дружин.
О.Стрілець
|
...
Ні це не тиша!
Незгасимий крик,
Ста тисяч сердець передсмертний крик от чайний.
Тяжкий, гнітючий і нестерпний дим.
Він дихав смертю, він душив кошмаром,
Вповзав в доми страховищем глухим.
Могильний вітер з тих ярів повіяв-
Чад смертних вогнищ, тіл димучих
Дивився Київ, гніволиций Київ,
Як в полум’ї метався Бабин Яр.
М.
Бажан |
Іди
в перед,
Бий ворога лихого!
Хай буде смерть
За смерть
І кров за кров!
М. Рильський
О. Україно! Україно!
Це ти в стражданнях
Там не спиш, це ти
І мучишся й гориш,
Вся боротьбою гомониш.
П.
Тичина
|
Я
бачу криваві, кричущі роти
Катованих і ґвалтованих,
Нівечених і калічених,
Рідних кревних моїх Україно!
Болю, щастя моє, Україно!
Дим пожарів твоїх
Небо світу всього застилає!
М.
Рильський
|
...
Йшли вони нестерпно вдалі,
Повні гула, затуляли тілом кулеметні дула,
Падали під танки в скреготі метала,
І вогнем гарматним смертю смерть зривали,
Поки засіяло сонце перемоги. –
Огненні дороги, огненні дороги...
В.
Сосюра
|
Гармати
б’ють.
Шумлять стальні вітри,
Червоний стяг,
Звивайся догори,
Осяюй нам
На захід дальшу путь!
М.Бажан
|
День
перемоги
“І от приходить він –
Безхмарен, безпечален
Простер над Краєм Рад
Прозорі два крила, -
То перемоги день, що дав
Нам маршал Сталін
І Сталіну гримить на всі світи хвала!”
М.
Рильський |
Ніхто
не забутий.
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть...
І доки є пам’ять в людей і живуть матері,
Допоти й сини,
Що спіткнулись об кулі, живуть!
Б.
Олійник
|
“На
клич встають
Нездолені народи!
Узбек, грузин, українець й таджик
Сини одної долі й свободи,
В єднанні непорушнім волі й згоди, -
Тобі не подолати їх вовік”
Л.
Первомайський
|
Пам’ятаєш,
земле,
Сорок п’ятий,
Стихле небо,
Підняте салютом?
Пам’ятаєш, земле,
Крик дитячий,
Як салют,
На щастя вічне людям?
А сьогодні днів отих малята
По землі солдатами ідуть.
Пам’ятаєш, земле,
Сорок п’ятий, земле!
Сорок перший не забудь!
В.
Цілий
|
Народи
грізні, мужні й войовничі
Встають до бою, подвигу і січі,
І в спільний клич злились
Мільйонні кличі:
Трощи фашизм залізом і вогнем.
М. Бажан (1941)
|
Ветер
збройных сил
Какие чувства
Добрые Вы всколыхнули!
Вся Украина славит Вас
Свободу в битвах ей вернули.
Почет всем тем, кто Украину спас!
В.
Артеменко
|
Матеріал
підготовлений Відділом мистецтв
|